Намалюй на аркуші сонце і світ розтане на долонці .

Ось береш книгу в руки і навіть не замічаєш як ти занурюєшся в неї .

Пропоную  перейти до читання(9 книг від яких хочеться жити)

1.«Вино из одуванчиков», Рэй Брэдбери

2.«Атлас, составленный небом», Горан Петрович

3.«Мулей», Эрленд Лу

4.«Каждый хочет любить...», Марк Леви 

5.«Чайка Джонатан Ливингстон», Ричард Бах

6.«Лес повешенных лисиц», Арто Паасилинна

7.«Просто вместе» Анна Гавальда

8.«Я, которой не было», Майгулль Аксельссон

9.«Добро пожаловать в мир, Малышка!», Фэнни Флэгг

  

  Я вірю в чудо. Це малесенька частинка ,яка допомагає  жити казкою. Вона заставляє нас сміятися і натхненно чекати . Чим людина стає старшою,тим більше вона перестає просто вірити  . Авжеж, ми звикли до того ,що життя зовсім не казка ,а ми не казкові герої . Але чи варто  так скептично ставитися до всього?Ми самі собі  ускладнюємо життя важкими думками та розмитими спогадами. Просто пусти в своє серце маленькі нотки чуда і ти відчуєш ,що  воно існує)

Всі ті, які щоночі гірко плачуть
І побиваються, мовляв кохання; жах!
Насправді «жах» коли в лікарні в мами,
Дитина помирає на руках.

Коли на вулиці за пом’яту купюру
Вбивають батька у якого шість дітей,
Коли на операцію дитині
Сім’я не може «нашкребти» грошей.

Коли людина, що безвинно засудили
В тюрмі вмирає в муках від сухот,
А судді, взявши хабарі в злочинців
Відпочивати їдуть на курорт.

Коли із армії привозять тіло сина,
Коли у матері вже присмерті дитина,
Коли вбивають і грабують ветеранів,
Які за вас боролися в Афгані.

Коли дружина поховала чоловіка,
А в нього залишився син-каліка,
Коли вмирають наркомани-школярі
Від «передозу» у під’їзді чи дворі.

А ви себе продовжуйте жаліти
І всім казати, що кохання справжній жах!
І дай вам Бог ні разу не пізнати
Весь жах, що є на долі сторінках!

© Оля Деменчук

У кожного із нас  є такі друзі,які вміють підтримати,зрозуміти,вислухати. В найважчу хвилину вони можуть до тебе примчатися  ,де б ти не був. Але на жаль, таких мало.

Не слухай тих, хто багато обіцяє, 
Вони зазвичай нічого не виконують. 

Жени друзів, що зрадили одного разу, 
Хто зрадив раз, зрадить тебе і двічі. 

І не шукай любові, де немає відповіді, 
У любові є двоє, немає інших сюжетів.

Mielismy dzien wolnego,wiec wybralam sie na zdjecia:))

😔

Ми живемо у світі, де посмішка вже не означає хороше ставлення до тебе. Де поцілунки зовсім не означають почуття. Де сльози не означають щирість . Де кожен самотній і ніхто не намагається це змінити. Де слова втрачають будь-який сенс, тому що несуть брехню.

Sieeema:)

pozdrawiam was dziewczyny z minionym naszym pieknym swietem:D

Sluchajcie,napewno sa tutaj watpliwosci i duzo pytan:)
bo sa posty w jezyku ukrainskim,ale cos sie we mnie ruszylo.
jestem przeciez na Ukrainie,a wierzcie,ze sytuacja jest bardzo napieta,nawet bardziej niz mi sie to wydaje,ale jakos wszyscy sie trzymaja.nie bede zanudzac juz na noc;)
posty beda publikowane w obu jezykach,zaakceptujcie to;*

Ти - моя вічність.

Я просто хочу поїхати туди,де мене ніхто не знає. За сотні кілометрів ,щоб нарешті вільно вдихнути повітря.

Скільки було того ,що здавалось неможливо пережити .

Любов це щось таке
Що не просто описати словами
Любов вона як наркотик
Варто один раз спробувати
І вже не зупинитися
Без неї ми просто ніщо
Кохайте і будьте коханими.

важко,
коли думаєш,що людина з тобою вже назавжди.
у всі сумні й також веселі дні. коли тобі потрібна допомога,або просто плече цієї,а не іншої людини.
а через п’ять хвилин її везуть у швидкій допомозі і шансів вижити не так багато.
тут ми починаємно розуміти,що помилялися на рахунок сказаного,подуманого,на рахунок всього.

Знаєш , мама , як гірко плакати ,
Коли нікому душу вилити ...
Знаєш , мама , як боляче падати ,
Коли немає нікого позаду ...

Знаєш , мам , як противно мовчати ,
Знаючи правду всю безутішно ...
Як хочеться пам'ять іноді розіп'яти ,
Як листок розірвати , зім'яти недбало ...

Знаєш , мам , як хочу кричати ,
Всю біль тримаю всередині ,
Знаєш , мама , як погано ,
Коли поруч зі мною - не ти ...

Як хочу , мам , притиснутись до тебе
І ридати до останнього подиху ,
Говорити про нещасну долю ,
Щоб чути у відповідь " Моє дороге сонечко ! " .

Знаєш , мам , як хочу я тебе обійняти ,
Коли здається, що весь світ під ногами.
Мені набридло , мам тужити
Цими , позбавленими сну , ночами.

Як хочу я часом розповісти
Як все є справді і було ,
Всі проблеми твої забрати ,
Щоб як сонечко ти світила.

Ти прости мене , Мам ,
Що не роблю так , як треба ...
І тепер все в житті віддам ,
Щоб ти була в мене.

Хоч я ще й юна,
Пишу і тремтіння по шкірі ...
Мам - ти така на світі одна ,
І тебе у мене немає дорожче!
Люблю тебе,мамо,мамо моя!

в цей момент, кожен з вас задумався,хто ж іменно це може бути.

Хтось один,а може таких більше?:)
задумайтесь,хто справді вартий вашого розтаяння.

Якщо почуття мої знищені, якщо тіло моє помре, то ніякого існування не може бути?

Лучше любить и потерять, чем вовсе не любить!

Мы должны с радостью вспоминать самое прекрасное, что было у нас в жизни, 
но это так трудно, когда испытываешь боль… 
Я страшно скучаю, по тебе скучаю… 
Я не могу выбросить тебя из головы, не могу, как бы я не заставлял себя улыбаться, 
как бы не притворялся счастливым, как бы я не делал вид, что я о тебе не думаю

Достаточно одного воспоминания, чтобы пелена перед глазами рассеялась. Достаточно какой-то мелочи, чтобы понять где ты совершил ошибку и тогда ты примешь решение, что тебе делать дальше с твоей жизнью.